Yalta - Sevastopol Private Tour Guides

       with historian Sergey Tsarapora


    Private Guides in Crimea
    Tours, Shore Excursions, Transfers, Travels
   e-mail: sergey.tsarapora@gmail.com
                 sergo22yalta@gmail.com                

site menu
catalog category
CATEGORIES$
site friends

 
Home » About Crimea » Ukraine History » Personalities

КОМПОЗИТОР МИКОЛА ЛЕОНТОВИЧ (1877-1921). COMPOSER MYKOLA LEONTOVYCH (1877-1921)
Ukrainian language 

Напийся музики криничної води.
Краплина музики і оживуть уста. 
Росинка музики. Бездонна глибина. 
Сльозинка музики. Як плач землі, свята. 
Криниця музики... 
(М. Бажан. «Криниця Леонтовича») 

Музика в сім'ї Леонтовичів завжди займала важливе місце. Батько майбутнього композитора, Дмитро Феофанович, любив співати, добре грав на цитрі, балалайці, гітарі, скрипці. Маленький Микола часто слухав батькову гру, вчився володіти інструментами. Особливо любив скрипку. Брати й сестри Миколи також любили спів, брали участь у хорових співах. 

Особливо багато часу Микола приділяв музичним заняттям під час навчання в Кам'янець-Подільскій духовній семінарії. Його музичні здібності привернули до себе увагу викладачів. Миколу запросили співати у архієрейському хорі. 

...Дитячі роки Миколи Леонтовича пройшли в селі Шершні біля Тиврова на Вінниччині. Там він навчався грамоти в тамтешнього вчителя Павла Тарногородського. Згодом хлопець вступив до Немирівської гімназії, потім — вчився у Шаргородському духовному училищі. Під час канікул читав з мамою твори Шевченка, співав з нею народних пісень.

Пісенний світ Поділля захопив його вже в юнацькі роки. Чимало українських пісень Микола Леонтович записав у селі Новоселиці Літинського повіту і у селі Білоусівці Брацлавського повіту. Пісні, записані від селян, стали для нього своєрідною мистецькою академією. 

Після закінчення семінарії Микола Дмитрович став учителем Чуківської школи поблизу Немирова. Довкола нього горнеться сільська молодь. На власні кошти він купує оркестр, навчає гри на інструментах усіх, хто мав здібності. Для шкільного хору Микола Дмитрович обробляв народні пісні. Природа обдарувала його неперевершеним талантом обробки народної пісні для хору. Проте у його композиторському доробку є чимало самостійних музичних творів: оперних, хорових, оркестрових. Велично й разом з тим задушевно звучить написана Леонтовичем церковна музика. 

У 1916 р. до композитора прийшло визнання. Сталося це під час різдвяного концерту 25 грудня після виконання студентським хором Київського університету знаменитого твору М. Леонтовича «Щедрик». Слухачі відчули чарівність, грандіозність, прозорість твору. Серед інших шедеврів славу видатному композитору принесли його обробки народних пісень «Ой зійшла зоря», «Пряля», «Над річкою бережком», «Дударик», «Козака несуть». «Щедрик» Леонтовича надзвичайно популярний і у Західній Європі та Америці. Там його знають під назвою «Колядка дзвонів» і обов'язково вставляють у різдвяні концерти як музичний шедевр. 

Скинення самодержавства у Росії в лютому 1917 р. пожвавило визвольні прагнення й в Україні. Київ завирував політичним і мистецьким життям. М. Леонтович неодноразово виїздить до Києва: до столиці кликали товариші — Кирило Стеценко, Пилип Козицький, Олександр Кошиць. Музичні зібрання, політичні маніфестації, створення хорової музики для української церкви сповнювали життя композитора натхненням і тривогою. Але нестатки в сім'ї вимагали, щоб Микола Дмитрович повернувся додому, до Тульчина. 

У Тульчині Микола Дмитрович працював учителем музики єпархіального училища і керівником церковного хору. Це був час розквіту його таланту. Його шкільні концерти були такі гарні і відомі свого часу, що на них з'їжджалися з усіх довколишніх сіл та міст: з Немирова, Вінниці, Кам'янця, навіть з Одеси та Києва. Слухати церковний хор сходилося стільки людей, скільки могли вмістити сходи й майданчик перед церквою. У жовтні 1920 р. спеціально до Леонтовича під час подорожі Україною завітала знаменита тоді хорова капела під керівництвом Кирила Стеценка.

...Після Різдва 1921 р. Микола Дмитрович вирушив з Тульчина до батьків у Марківку за хлібом. Разом з тим він мав завітати до своєї учениці Н. В. Танашевич, з якою вони разом працювали над оперою «На русалчин Великдень». Це був тривожний час, подорожувати було небезпечно. Батьківська хата зустріла Леонтовича гостинно, родинним теплом. Але пізніше, ввечері, хтось постукав. Це був чекіст. Він зажадав вечері й нічлігу. Гостя поклали спати в одній кімнаті з Миколою. Перед ранком з тієї кімнати пролунав постріл. Куля чекіста обірвала життя талановитого українського композитора. 
Арсен Зінченко, "Поділля"
Category Name: Personalities | User Add Dates: sergoyalta (17.10.2016) | Author Name: Арсен Зінченко
Reads: 638 | Rating: 0.0/0 |
login form
search form

Total online: 1
Guests: 1
Users: 0
Copyright Sergey Tsarapora © 2024