Yalta - Sevastopol Private Tour Guides

       with historian Sergey Tsarapora


    Private Guides in Crimea
    Tours, Shore Excursions, Transfers, Travels
   e-mail: sergey.tsarapora@gmail.com
                 sergo22yalta@gmail.com                

site menu
catalog category
CATEGORIES$
site friends

 
Home » About Crimea » Ukraine History » Personalities

АКАДЕМІК ДАНИЛО ЗАБОЛОТНИЙ (1866-1929). MICROBIOLOGIST ACADEMICIAN DANYLO ZABOLOTNY (1866-1929)
Ukrainian language

На високому пагорбі в селі Заболотному Крижопільського району на Вінничині стоїть старенька хата під високою солом'яною стріхою. Бережуть її односельці. Невеличкі вікна з віконцями, широкі селянські двері. На меморіальній дошці викарбовано: «Будинок, в якому в 1866 році народився академік Д. К. Заболотний». На подвір'ї серед вічнозелених ялин — пам'ятник вченому, який уславив подільське село Чоботарку... 

Протягом багатьох століть слово «чума» навіювало жах. Ще за імператора Юстиніана (VI ст.) «чорна смерть» скосила половину населення Римської імперії. Страшна пошесть 1318—1350 років знищила понад сорок мільйонів — чверть населення всієї Європи тих часів. Цілі міста перетворювалися на кладовища. Пошесті виникали мало не кожного десятиріччя то в одному, то в іншому регіоні світу... Вчені наполегливо шукали засобів до подолання цієї хвороби. Величезна заслуга у вивченні причин захворювання й організації лікування людей належить нашому землякові Данилу Кириловичу Заболотному. 

На невеликі селянські статки йому вдалося закінчити гімназію, а потім — університет. Ще під час навчання в Одеському університеті Заболотний почав працювати у бактеріологічній станції, ведучи досліди над холерною сироваткою. Досліди вели до тієї межі, коли рятівну сироватку можна було випробувати на людині. В Росії епідемії холери спалахували часто. Данило Кири- лович вирішив випробувати сироватку уперше на собі. Ризик для життя був великим, але дослід вдався. Молодого вченого запросили на роботу до знаменитого Пастерівського інституту в Парижі. Але в цей час епідемія холери поширилась на Поділля. 

Там лікарської допомоги не було майже ніякої. До того ж Заболотний хотів вивчити шляхи розповсюдження холери. Робота задля врятування людини сполучалася з науковими спостереженнями. На Поділлі вчений розгорнув боротьбу й з епідемією дифтерії. Ризикуючи життям, він висмоктував дифтерійні плівки у хворих дітей. Занотовував і обдумував результати роботи. Він почав боротися з пошестю одинаком, але невдовзі прийшли помічники з губернської лікарні, повітових містечок. Сформований Д. Заболотним летючий загін виїздив у близькі й далекі села, де виникали вогнища хвороби. У Кам'янці-Подільському діяла створена вченим бактеріологічна лабораторія. Епідемія поступово затухала. 

Однак і за тих умов за Заболотним скрізь — в Одесі, Чоботарці, Кам'янці-Подільському, Проскурові, Ушицькому повіті — нагля- дало недремне поліцейське око. Негласний нагляд поліції почався ще під час навчання в Одеському університеті, коли Д. Заболотного заарештували за участь у студентському демократичному русі. Тоді внаслідок перслідувань він був вимушений завершувати освіту в Київському університеті святого Володимира. 

Наприкінці лютого 1897 р. російська протичумна експедиція, до складу якої ввійшов Д. Заболотний та інші українські фахівці, вирушила до Індії, де саме вирувала епідемія чуми. Там в околицях Бомбея, стало очевидним, що хвороба вражає насамперед бідняцькі квартали. Скупчення, антисанітарія, відсутність медичного нагляду трагічно позначалися на долі простолюддя. Данило Кирилович та його колеги лікували індійців, вели епідеміологічні та клінічні спостереження, досліджували кров хворих, випробували протичумну сироватку. Хоча природа хвороби все більше прояснювалася, але процес проникання чумної бацили в людський організм залишався до кінця не з'ясованим. Важливо було вивчити й шлях поширення чуми. Тоді б вдалося встановити, як хвороба проникає й до Росії. Спостереження засвідчили тісний зв'язок поширення епідемії з шляхами паломництва. Аравія була не лише вогнищем чуми, але й осередком її поширення. 

Після Індії — робота в прекрасно оснащеному Пастерівському інституті в Парижі. Потім наукова подорож до Монголії для вивчення шляхів поширення чуми (1898). Під час наукової подорожі до Монголії й Китаю Д. Заболотний, доглядаючи хворого, зазнав зараження чумою, але встиг при цьому впорснути собі захисну вакцину, виготовлену в Пастерівському інституті. На порозі смерті вів спостереження за перебігом хвороби на собі. Мабуть, він народився в сорочці — вдалося видужати, хоча Данилу Кириловичу довелося декілька разів пережити втрату колег за професією, близьких друзів, які загинули, проводячи наукові досліди чи лікуючи хворих. 

У Петербурзі Д. Заболотному доручили завідування першою в Росії кафедрою медичної мікробіології. Але це не була кафедра кабінетних досліджень. Подорожі Месопотамією, Маньчжурією, астраханськими степами і бактеріологічні дослідження остаточно довели, що хворобу поширюють гризуни: ховрахи, тарбагани, пацюки. 

З публікацією наукових праць і результатів експедиції прийшло міжнародне визнання. 

У роки громадянської війни Данило Кирилович працював над подоланням епідемії тифу й холери, проводив широку санітарно- просвітницьку роботу, організував курси епідеміологів у Петербурзі та епідеміологічний відділ Інституту експериментальної медицини. У 1919 р. вчений перебуває у рідній Чоботарці. Потім переїхав до Одеси, де був призначений ректором медичного інституту. За кілька років Д. Заболотного обирають членом Академії наук України, а у 1928 - президентом Всеукраїнської Академії наук, яку він очолював до смерті у 1929 р. 

Життєвий шлях Данила Кириловича Заболотного — селянського сина з Чоботарки — є прикладом самовідданого служіння науці, невтомної праці задля здоров'я людей.
Арсен Зінченко, "Поділля"
 
Category Name: Personalities | User Add Dates: sergoyalta (17.10.2016) | Author Name: Арсен Зінченко
Reads: 810 | Rating: 0.0/0 |
login form
search form

Total online: 1
Guests: 1
Users: 0
Copyright Sergey Tsarapora © 2024